Skip links

Ефективна дистанційка у старшій школі

Ви знали, що у вас немає м’язів у пальцях, у китів є волосся, а акули насправді не їдять людей? Здивувалися? Я впевнена, що більшість з вас почне гуглити цю інформацію. А як вам така новина – у кожного з нас від природи закладена навичка до пізнання нового.

Вроджена цікавість мотивує немовлят досліджувати територію. Але куди вона  вивітрюється, коли діти починають ходити до школи?

Отримати новий досвід – це справжня мета нашої вродженої цікавості, а задоволення, яке ми отримуємо впродовж або наприкінці досягнення мети – є побічним ефектом нашого пізнання. 

Що ж зробила школа? Школа підмінила справжню мету нашої вродженої цікавості і поставила на її місце оцінювання – ми вчимося за оцінки, і задоволення від пізнання нового, яке було побічним ефектом, зникло.

Мене бентежить ситуація сучасної школи і методів викладання, адже я працюю з підлітками і бачу результати такого впливу. Їх бачите і ви. Якщо ми не змінимо методи викладання діти закріплять на рівні підсвідомості думку про абсурдність навчання як такого, і зневіряться в цінності школи. Пандемія коронавірусу підштовхує нас до впровадження сучасних технологій в освітній процес, а разом з цим і до змін побудови занять. Міністерство освіти розв’язало руки освітянам і дозволило обирати програми, підручники, експериментувати під час занять. Давайте впіймаємо цю хвилю!  

Сучасний учень має розвивати навичку критично мислити, ефективно працювати в команді, тестити себе у ролі лідера, використовувати сучасні технології для навчання, вчитися шукати інформацію та працювати з нею. Які з цих навичок підлітки розвивають, вивчаючи інформатику через розмальовки у зошиті або історію – зазубрюючи дати, літературу – запам’ятовуючи обличчя письменників, а хімію та фізику – уявляючи, як то воно все б запрацювало, якби ми проводили експеримент вживу? Не дивно, що вони не хочуть ходити до школи. Це те саме, якби на роботі вас щодня вичитували за те, що ви лінтюх у створенні документів на друкарській машинці, а за вікном в той самий час ви б бачили людину з ноутбуком. Повірте, така картина може зламати будь-який мозок.

Отже, що вчителі можуть зробити для того, щоб дистанційне навчання стало таки ефективним, цінним та корисним для підлітків в навчальному році 2020-2021? Я не буду описувати взаємодію між школою, учнями та батьками, адже цю тему вже всі обговорили. Так само не рекламуватиму сайти для розробки візуального контенту, адже певна, що їх можна легко знайти в інтернеті.

Натомість, пропоную вам ознайомитися з лайфхаками, які зроблять дистанційне навчання у старшій школі більш ефективним:

1. Перше, раджу кожному вчителеві на першому уроці дати підліткам право самостійно побудувати правила поведінки під час занять.

2. У підготовці до занять користуйтеся принципом «перевернутого класу»Залишайте теорію на самостійне опрацювання. Розроблений контент на урок має бути не про теорію, і не для перевірки пам’яті учнів, а для того, щоб навчитися застосовувати теоретичні знання на практиці.

3. Записуйте короткі відео з теоретичною інформацією або шукайте вже готові цікаві відео в інтернеті. До текстової інформації у підручниках намагайтеся додавати інфографіку.

4. Урок – це не театр одного актора. Не перетворюйте дистанційний урок на вебінар. Час уроку повністю належить учням і лише 10% часу – вчителю. Якщо вчитель відчуває, що йому для розкриття теми потрібно більше часу, можна записати коротке відео на 10+ хвилин і дати його на перегляд вдома. Кожен учень зможе ще раз повернутися до уроку , щоб ознайомитися з теоретичним матеріалом.

5. Додавайте до уроків музику, меми, жарти, руханки, вирізки з фільмів, скриншоти.

6. Під час занять проводьте дебати, дискутуйте, проводьте експерименти, грайте, щоб закріпити прочитаний матеріал на практиці і не ставте за такі уроки оцінок.

7. Взагалі відмініть оцінювання на уроках. Візьміть за правило ставити бали лише під час проведення контрольних, а урок – це про практичне застосування теоретичного матеріалу і дослідження. Дозволяйте учням помилятися під час занять, адже навчаючись новому ми завжди помиляємося. Постійне оцінювання дій учня під час уроків вбиває його бажання бути активним.

8. Не змушуйте дітей сидіти за столом під час дистанційних занять – нехай сидять хоч на м’ячах для пілатесу, якщо їм так комфортніше.

9. Стимулюйте учнів глибше занурюватися у тему і готувати до уроку мегакруті презентації, інфографіку, створювати короткі фільми. Познайомте їх з електронними програмами для створення проєктів, адже технології вже давно увійшли в наше життя і застосовувати програми варто не лише під час уроку інформатики. Не бійтеся, що якесь заняття повністю піде на презентацію проєктів та обговорення – таким і має бути сучасний урок.

10. Користуйтеся всіма доступними онлайн-програмами для створення інтерактивних занять та залучайте до створення матеріалів учнів.

11. Стимулюйте учнів створювати контент для самоперевірки.

12. Оцінка – це не кінцева мета навчального процесу, а тому завжди давайте зворотній зв’язок учням після проведення контрольних та тестів. Урізноманітніть перевірку – проведіть онлайн-вікторину (можете її підготувати разом з класом). Існують платформи, де можна все це створити безкоштовно. Перевірка знань потрібна не для виставлення оцінки, адже кінцева мета навчання – не оцінка, а знання, закріплені практикою, і отриманий досвід. Ставите оцінку? Тоді поряд з оцінкою вказуйте письмово, що гарно виходить в учня і що ще потрібно довчити.

13. Не змушуйте всіх учнів відвідувати абсолютно всі уроки. Нехай на занятті будуть ті, хто дійсно цікавиться матеріалом і хоче закріпити його на практиці.

14. Поцікавтеся в дітей, як ще ви можете урізноманітнити урокищоб допомогти їм засвоїти матеріал. Пряме спілкування із своєю цільовою аудиторією (учнями) значно допоможе у створенні уроків.

15. Дайте можливість дітям вивчати теми екстерном і самостійно, якщо предмет не є для них важливим, і не ображайтеся на це. Ваш предмет не мають любити всі.

16. Знайдіть собі школу-партнера з хорошою технічною базою, об’єднайте зусилля та запропонуйте дітям відвідувати практичні уроки в zoom з фізики, хімії, біології. За цим самим принципом вирішується питання відсутності хорошого вчителя з якогось предмету.

17. Разом зі школою-партнером стимулюйте своїх вчителів ділитися досвідом та наробітками і проводьте дистанційні тренінги один для одного, де вчителі ділитимуться методиками викладання та підніматимуть свій професійний рівень. Вам для цього не потрібен дозвіл Міністерства освіти.

18. Навчіться розподіляти дітей на пари, та на команди в zoom. Zoom відкриває таку опцію, а також можливість записувати відео, які можна переглядати. Немає коштів на оплату платформи? Попросіть у батьків, адже вони перші у списку, хто зацікавлений в результатах навчання.

19. Запровадьте спортивні перерви між уроками, коли учні можуть потанцювати під улюблену музику разом з вчителем фізкультури.

20. Робіть деякі уроки відкритими для всіх учнів вашої школи. Таким чином можна збільшити кількість фанів з якогось предмету, або теми, розбудити цікавість дітей до пізнання.

21. Замініть звичайні домашні завдання проєктною та дослідницькою роботою. Розвивайте у старшокласників навичку вчитися самостійно та в команді, шукати інформацію, та працювати з нею. Можете розподіляти підлітків  на групи, де кожна група має створити свій відеофайл  з демонстрацією експерименту, та електронним журналом досліджень. Всі їхні проєкти можна заливати на платформу, яку зможуть відвідувати інші учні, та батьки. https://app.seesaw.me/

22. Робіть відкриті заняття з місця виробництва, де б розказували, наприклад, як проходить процес створення йогурта – нехай це будуть екскурсії в зум. Так само можете запрошувати фахівців різних професій для зустрічі з дітьми (це можуть бути батьки дітей, які навчаються у вашій школі).

23. Якщо ви хочете запровадити якесь ноу-хау у програму, але хвилюєтеся, що хтось з батьків може бути проти – проведіть опитування онлайн і дізнайтеся про думку батьків. Ось посилання для проведення опитувань https://www.directpoll.com/

24. Мабуть, потрібно вбити в собі вчителя і стати ментором для учнів. Ми маємо  зацікавити учнів темою, користуючись вродженою цікавістю до всього незвичайного, а учень вже самостійно має зайнятися пошуковою роботою і знайти відповіді, підготувати презентацію, провести експеримент (якщо є можливість), зробити проєкт.

25. Стимулюйте дітей працювати в парах, в групах, в командах, адже так швидше, легше і так працює світ дорослих, в якому їм жити у майбутньому. Навчайте їх працювати в командах дистанційно, адже ця навичка значно розширює кордони людини у професійному житті.

26. Коли ви розпочинаєте урок, запитайте себе, чого саме я хочу навчити підлітків сьогодні «передати інформацію, чи отримати новий досвід?»

27. Не забувайте про себе і якісно відпочивайте.

Поради батькам

1. Давайте можливість дитині поспати якомога довше. Сон укріплює імунну систему дитини. Якщо у вашого підлітка першим уроком стоїть той, який він не любить –  є привід виспатися.

2. Ранок починається зі спорту. Це додає енергії і стимулює організм до продуктивної роботи. Можна почати з програми мінімум: хоча б поприсідати по дорозі до ванної кімнати.

3. Дозволяйте дитині брати один відгул щомісяця. І для цього не обов’язкого «хворіти». Я знаю стільки прикладів, коли діти починали хворіти лише тому, що насправді просто хотіли відпочити від школи. Поговоріть про це з дитиною і дозвольте хоча б день в місяць брати відгул не картаючи себе.

4. Не перевіряйте щоденник без дозволу. Щоденник – це особистий документ вашої дитини і його можна брати лише з особистого дозволу власника. Навчання – це його особиста відповідальність і вам потрібно вчитися ДЕЛЕГУВАТИ. Підліток навчається для себе, не для вас. Стимулюйте свою доньку \ сина брати відповідальність на себе замість піддаватися постійному контролю та перевірці ззовні.

5. Звільніть себе від повторного проходження шкільної програми – не допомагайте з домашнім завданням. Якщо щось не зрозуміло дитині, можна запитати вчителя, друга, гугл. Якщо вже всі вони не знають, а  гугл забанив – обновіть вайфай і нехай гуглить далі. Не стимулюйте у дитини навичку вивченої безпомічності. Розслабтеся і вірте, що ваша дитина колись таки та почне справлятися.

6. Дозвольте дитині самостійно обрати додаткові курси (платні, безкоштовні), які допоможуть опанувати додаткові навички. Дозвольте змінювати курси і не сваріть за те, що дитина не довчилася. Саме через численні спроби нового людина знаходить своє покликання. Дозвольте своїй дитині досліджувати різні сфери інтересів, аж поки вона не знайде те, що її захоплює і дивує.

7. Звільніть підлітка від каравану репетиторів. Залиште лише ті предмети, які дитина бажає вивчати додатково. Домовтеся, що репетитор – це не назавжди. Якщо дитина відстає – визначте часові рамки та інформацію і навички, які вона має опанувати за допомогою репетитора. А далі «в добрий шлях – вчи самостійно».

8. Завчасно запишіть свою дитину на профорієнтаційний курс і налаштуйтеся на прощання зі школою після 9-го класу. 10 та 11 класи – для підлітків, хто досі не визначився з професією і не розуміє, куди йти навчатися. З 2027 року в Україні не існуватиме жодного 10 та 11 класів, адже планується плавний перехід до академічного навчання та професійного: ліцеї та коледжі.

9. Якщо ви вже запізнилися і ваша дитина навчається в 10-11 класах, звільніть її від вивчення абсолютно всіх предметів і дайте можливість зосередитися на важливих. 

10. Впевніться, що бодай година вільного часу є у вашої дитини щодня.

11. Навчіть свою дитину систематизувати документи в електронному форматі.

 

У декого може постати питання, а для чого тоді вчитель, якщо дитина самостійно вивчатиме матеріал вдома. Якщо говорити про старшу школу,  цінність ролі вчителя – провідника інформації почала згасати вже з моменту створення Вікіпедії. Сучасним старшокласникам потрібні вчителі – практики, які допомагатимуть отримувати практичний досвід, та розвивати відповідні навички. Сьогоднішні старшокласники в дорослому житті зустрінуться з неймовірно дивним і захоплюючим світом технологій на межі фантастики. Сучасна школа має привити їм звичку до постійної самоосвіти, та закласти  міцний фундамент для подальшої реалізації у світі дорослих.

З бгогу Юлії Саліонович. Оригінал статті опубліковано на освітньому порталі  Освіта Нова